Мілітарний

Кабінет Міністрів України запроваджує «режим економії» бюджетних коштів для переправлення ресурсів на потреби оборонного сектору.
Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді 1 вересня.
Завдяки перегляду видатків, які не пов’язані із захистом держави, уряду вже вдалося виявити значний обсяг внутрішніх ресурсів.
«За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів [гривень], які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони», — сказав Сергій Корецький.
Усі виявлені незакріплені кошти переспрямують на забезпечення та фінансування української армії.
Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді. 1 вересня 2026 року. Стоп-кадр із запису телеканалу Рада
За словами прем’єр-міністра, дефіцит в оборонному бюджеті країни наразі сягає $27 мільярдів. Для покриття цієї суми Україна звертається до міжнародних партнерів із проханням надати екстрене фінансування.
Нагадаємо, що Литва закликала європейські країни суттєво посилити та прискорити військову допомогу Україні протягом найближчих шести-дев’яти місяців.

У ніч на 30 серпня оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем уразили об’єкти на військовому аеродромі «Ейськ» у Краснодарському краї.
Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді.
ОSІNТ-канал Ехіlеnоvа сьогодні опублікував супутникові знімки, що підтверджують роботу СБС.
Унаслідок атаки було уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1» і радіолокаційну станцію «Сопка-2».
Уражені об’єкти забезпечували протиповітряну оборону аеродрому та зберігання обладнання російських військ.
Знищені ЗРГК «Панцир-С1» і РЛС «Сопка-2» в районі військового аеродрому в місті Єйськ Краснодарського краю. Фото: Ехіlеnоvа
Крім того, на території аеродрому було уражено склад авіаційного озброєння, де російські військові зберігали засоби ураження для авіації.
Ще до появи супутникових знімків, посилаючись на дані з відкритих джерел, «Мілітарний» повідомляв про знищення цього ЗРГК «Панцир-С1».

У ніч на 30 серпня оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем уразили об’єкти на військовому аеродромі «Ейськ» у Краснодарському краї.
Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді.
ОSІNТ-канал Ехіlеnоvа сьогодні опублікував супутникові знімки, що підтверджують роботу СБС.
Унаслідок атаки було уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1» і радіолокаційну станцію «Сопка-2».
Уражені об’єкти забезпечували протиповітряну оборону аеродрому та зберігання обладнання російських військ.
Знищені ЗРГК «Панцирь-С1» і РЛС «Сопка-2» в районі військового аеродрому в місті Єйськ Краснодарського краю. Фото: Ехіlеnоvа
Крім того, на території аеродрому було уражено склад авіаційного озброєння, де російські військові зберігали засоби ураження для авіації.
Ще до появи супутникових знімків, посилаючись на дані з відкритих джерел, «Мілітарний» повідомляв про знищення цього ЗРГК «Панцирь-С1».

Апеляційний суд Гельсінкі виніс рішення у справі про воєнні злочини, фігурантом якого є росіянин Ян Петровський, відомого також як Войслав Торден.
Про це пише видання YLЕ.
Суд засудив Петровського за три воєнні злочини до 12,5 року позбавлення волі, хоча раніше йому загрожувало довічне ув’язнення.
У березні минулого року районний суд Гельсінкі засудив росіянина до довічного ув’язнення за чотири воєнні злочини, скоєні у 2014 році під час засідки на сході України. На думку суду, найтяжчим із них було вбивство українського військовослужбовця.
В апеляційному суді Петровський вимагав відхилити обвинувачення або, щонайменше, пом’якшити покарання. Водночас прокурор вимагав засудити росіянина за п’ятьма епізодами злочинів.
Ян Петровський під час засідання апеляційного суду Гельсінкі. Лютий 2026 року. Джерело: Міkkо Коskі / Ylе
Апеляційний суд дійшов висновку, що Петровський не несе відповідальності як керівник за організацію засідки, яку 5 вересня 2014 року здійснили із використанням українського прапора.
Засідка проти батальйону «Айдар» у Луганській області призвела до загибелі 22 українських військовослужбовців та поранення ще чотирьох. Апеляційний суд встановив, що щонайменше четверо загиблих отримали поранення під час атаки.
Суд визнав, що Петровський виконував обов’язки заступника командира групи «Русич». Окрім командира та його заступника, у засідці брали участь щонайменше двоє інших членів групи.
Росіянин заперечував свою роль у групі та участь у засідці. Водночас суд встановив, що Петровський стріляв із легкого кулемета в бік українських військовослужбовців, що було кваліфіковано як воєнний злочин.
Однак, на думку апеляційного суду, у справі не було достатніх доказів того, що сам Петровський або двоє інших членів групи «Русич» стріляли по поранених українських військовослужбовцях.
Ян Петровський разом з терористом Олексієм Мільчаковим. Фото з відкритих джерел.
Апеляційний суд також встановив, що Петровський як керівник не несе відповідальності за стрілянину по поранених українських військовослужбовцях, тому відхилив обвинувачення у цій частині.
Водночас суд визнав, що, беручи участь у спільних із іншими військовими діях, Петровський несе часткову відповідальність за вбивство та поранення українських військовослужбовців.
Крім того, суд постановив, що росіянин не вчинив воєнного злочину, вирізавши на щоці українського військовослужбовця символ групи «Русич».
На думку суду, рана була поверхневою, не спричинила кровотечі, а пошкодження щоки мало короткочасний характер. Відтак ці дії «не спричинили сильних фізичних чи психічних страждань, необхідних для кваліфікації як воєнного злочину».
Апеляційний суд також зобов’язав Петровського виплатити компенсації військовослужбовцям, пораненим під час засідки, та родичам загиблих.
Нагадаємо, що Петровського затримали у серпні 2023 року.

Сили оборони України знищили два російські зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь-С1» в окупованому Криму та в Краснодарському краї РФ.
Про це повідомляє Теlеgrаm-канал «Досье Шпиона», оприлюднивши фотографії знищеної техніки.
Перший ЗРГК «Панцирь-С1» знищили 29 серпня в районі окупованого міста Керч у Криму.
Другий комплекс уразили 30 серпня в районі військового аеродрому в місті Єйськ Краснодарського краю.
Знищений ЗРГК «Панцирь-С1» в Єйську Краснодарського краю РФ. 30 серпня 2026 року. Джерело: Досье Шпиона та КіберБорошно
За даними ОSІNТ-проєкту «КіберБорошно», поруч із цим комплексом росіяни також встановили макет, але це не вберегло справжню бойову машину.
ЗРГК «Панцирь-С1» — це російський самохідний комплекс ближнього радіуса дії, призначений для прикриття цивільних і військових об’єктів від дронів, крилатих ракет та авіації.
Знищений ЗРГК «Панцирь-С1» в Керчі окупованого Криму. 29 серпня 2026 року. Джерело: Досье Шпиона
Озброєння комплексу складається з двох двоствольних 30-мм автоматичних гармат 2А38М та 12 керованих зенітних ракет. Гармати мають дальність ураження до 4 км, тоді як ракети здатні знищувати цілі на відстані до 20 км і висотах до 15 км.

У СБС формують дві нові бригади — 445-ту та 446-ту. Наразі вони набирають штабний і бойовий персонал, а також приймають військовослужбовців шляхом переведення з інших підрозділів.
Про це пише МіlіtаryLаnd.
Про формування 445-ї бригади безпілотних систем «Чата» проєкт МіlіtаryLаnd, який спеціалізується на висвітленні структури Сил оборони України, повідомляв ще у липні.
Тепер стало відомо про формування ще однієї — 446-ї бригади.
Обидва підрозділи наразі набирають військовослужбовців на широкий спектр посад — від штабних (446) до бойових (445).
Також бригади приймають переведення військовослужбовців з інших підрозділів через застосунок «Армія ».
Командувас СБС Роберт «Мадяр» Бровді під час першого святкування Дня СБС, 11 червня 2026 року. Стоп-кадр з відео Птахів Мадяра
Підрозділи шукають, зокрема, операторів НРК, FРV-дронів, дронів-бомбардувальників, дронів-перехоплювачів та розвідувальних БпЛА.
Крім того, бригадам потрібні офіцери психологічного супроводу, аналітики, бухгалтери та інші спеціалісти.
Створення нових частин бригадного рівня у структурі СБС є продовженням процесу, який ініціював «Мадяр».
Його мета — збільшити частку СБС із 2,5% станом на жовтень 2025 року до 5% від загальної чисельності Сил оборони України, що має дозволити повністю закрити смугу фронту на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях.
Таку мету Бровді публічно озвучував ще у вересні 2025 року.
За словами «Мадяра», СБС, які кількісно становлять близько 2,5% від загальної чисельності Сил оборони України, забезпечують близько третини втрат російської армії.

Системні удари Сил оборони по російських НПЗ призвели до суттєвого скорочення виробництва авіаційного гасу в РФ, через що окупанти були змушені розпочати імпорт палива з Південної Кореї та Єгипту.
Про це повідомили в Головному управлінні розвідки.
«Щоб забезпечити потреби бойової та цивільної авіації, Росія, яка десятиліттями позиціонувала себе як енергетична наддержава, офіційно запровадила тимчасову заборону на експорт власного авіаційного палива та змушена шукати шляхи імпорту іноземного авіаційного палива Jеt А-1», — зазначили в ГУР.
Паливо Jеt А-1 є аналогом російсько-радянського авіаційного палива для газотурбінних авіаційних двигунів — ТС-1 та РТ — і придатне для використання російськими літаками, що перебувають на озброєнні збройних сил країни-агресора: МиГ-29, Су-34 (НВО), Су-35С, Су-30СМ, Су-57, Су-24М, Ту-95МС (МСМ).
Ту-95МСМ. Фото ТАСС
Паливо Jеt А-1 також може застосовуватися для заправки реактивних ударних БпЛА «Герань-4» та «Герань-5» з турбореактивними двигунами типу Теlеfly ТJ2000А (ТF-ТJ2000А) або їхніми російськими копіями ТРД-2000.
ГУР встановило, що три танкери російського тіньового флоту вже доставили до російських портів Санкт-Петербурга та Владивостока 70 тис. тонн палива стандарту Jеt А-1 з Південної Кореї та Єгипту.
Стратегічний вантаж доставили на замовлення російського нафтогазовидобувного холдингу АО «Независимая нефтегазовая компания», який постачає паливо «ТЗК-АЭРО» на мільярдні суми. «ТЗК-АЭРО», зі свого боку, на підставі державних контрактів забезпечує потреби збройних сил, ФСБ та інших військових формувань РФ.
Для постачання в Росію корейського авіапалива залучили компанію Саlірh Еnеrgy Тrаdіng FZЕ з ОАЕ, а до постачання єгипетського палива — НПЗ Міddlе Еаst Оіl Rеfіnеry, Державну нафтову корпорацію Єгипту (ЕGРС) та трейдингову компанію Vеrnаl Оvеrsеаs FZЕ з ОАЕ.
У липні Росія планувала імпортувати авіаційне паливо з Японії через мережу трейдерів, використовуючи порт Південної Кореї. Однак тоді міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії заявив, що Токіо забороняє третім країнам реекспорт свого авіапалива до Росії в межах санкційного режиму.
У середині серпня стало відомо, що у Росії хочуть знизити вимоги до авіаційного пального, щоб збільшити його виробництво після українських ударів по нафтопереробних заводах.





Мінтранс РФ пропонує дозволити використання авіапального з температурою замерзання до –50 °С замість нинішніх –60 °С. Також планують дозволити використовувати російські протизносні присадки, важчу нафту та збільшити частку синтетичних компонентів.
До виробництва палива хочуть допустити малий і середній бізнес. За оцінкою чиновників РФ, це може забезпечити до 1,8 млн тонн авіапального на рік.

Україна у серпні завдала рекордної кількості ударів по російських нафтопереробних заводах — щонайменше 21 атаки за місяць.
Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Удари призвели до зниження обсягів переробки нафти та спричинили нову хвилю дефіциту бензину.
За даними видання, такої кількості ударів по паливній інфраструктурі Росії протягом одного місяця ще не фіксували.
У серпні під удари потрапили чотири з десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Ці підприємства забезпечують пальним найбільш густонаселені та промислово розвинені регіони Росії.




За оцінкою ЕА Аnаlytісs, підрозділу компанії Еnеrgy Аsресts, у серпні російські НПЗ переробляли трохи більше ніж 3,8 млн барелів нафти на добу.
Роком раніше, влітку цей показник становив 5,3–5,5 млн барелів на добу.
Через скорочення обсягів переробки виробництво та постачання бензину на внутрішній ринок Росії у перші три тижні серпня впали майже на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Рекордна кількість українських ударів також змусила російську владу посилити обмеження на експорт пального.
Пожежа на НПЗ в російському Кстово. 26 серпня 2026. Кадр з відео Ехіlеnоvа
Москва заборонила більшість експорту бензину до кінця січня 2027 року та розглядає можливість продовження обмежень на експорт дизельного пального.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що внаслідок атаки українських дронів Рязанський НПЗ призупинив роботу на два тижні. Загалом українські удари далекобійними дронами вивели з ладу понад 30% фактичних та 45% номінальних потужностей російських нафтопереробних заводів.
Така інтенсивність атак спричинила дефіцит пального та змусила Росію шукати швидкі способи його подолання, зокрема збільшити імпорт з інших країн, таких як Індія, Південна Корея, а також здійснити невдалу спробу імпорту з Японії.
Втім, навіть додатковий імпорт не компенсує дефіцит і не покриває внутрішні потреби Росії.

Міністерство закордонних справ координуючи Мінцифри звернулось до Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) з вимогою виключити національну територію України з оголошених зон обслуговування російської системи супутникового зв’язку «Рассвет» у всіх смугах частот.Про це повідомило Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на своїй сторінці в Х.Відповідну ноту було передали до Бюро радіозв’язку МСЕ через Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві.«Мета використання Росією таких супутників над територією України абсолютно зрозуміла і не має жодного стосунку до цивільних цілей. Натомість Москва прагне використовувати їх для забезпечення своєї війни, вбивства людей та геноцидних злочинів», – наголосили у відомстві. Центр керування супутниками швидкісного інтернетна за програмою “Рассвет”. 2024 рік. Росія. Фото: Компанія “Бюро 1440”Українські дипломати закликали всіх партнерів підтримати нашу позицію та заблокувати функціонування системи «Рассвет» — не лише над суверенною територією України, а й над суверенними територіями інших країн.Міжнародний союз електрозв’язку це спеціалізована установа ООН, яка координує міжнародне використання радіочастотного спектра та супутникових орбіт, а також розробляє технічні стандарти у сфері телекомунікацій. До організації входять держави-члени, а також компанії та інші учасники телекомунікаційного сектору.Організація відіграє ключову роль у розподілі та міжнародній координації радіочастот, які використовують супутники й наземні станції. Держави через МСЕ реєструють частотні присвоєння та параметри супутникових мереж, щоб уникати шкідливих радіоперешкод між системами різних країн.Організація формує міжнародні правила використання спектра й орбітальних ресурсів та забезпечує механізм координації у випадках, коли робота однієї системи може створювати перешкоди для іншої.

«Рассвет»

23 березня 2026 року Росія вивела на орбіту першу групу з 16 серійних супутників зв’язку «Рассвет» компанії «Бюро 1440», що мають стати російським аналогом системи Stаrlіnk. Один апарат зійшов з орбіти, 12 сформували робочу ланку, а ще три продовжили піднімати орбіту. Другу партію з 16 апаратів запустили 19 липня.Аналіз орбіт, проведений показує, що перша серійна ланка вже забезпечувала над Україною щонайменше два стабільні вікна зв’язку на добу тривалістю понад годину кожне. Росія вже може планувати окремі операції під час проходження супутників, навіть якщо поки не здатна підтримувати постійний канал. Покриття супутника RАSSVЕТ-3 16 під час одного з прольотів над Україною 31.07.2026. Карта sаtсаt, фото МілітарнийУ червні російський диктатор Володимир Путін прямо пов’язав проєкт «Бюро 1440» із перспективою управління важкими безпілотниками. За російськими планами, кількість апаратів має швидко зростати, а перейти до комерційної експлуатації планують у 2027 році.Базові абонентські термінали «Бюро 1440» мають довжину і ширину до 60 см, а масу — менш як 15 кг. Пропускна здатність кожного термінала становить до 1 Гбіт/с. Як і термінали Stаrlіnk, російські термінали створені на базі технології активних фазованих антенних решіток (АФАР), що дозволяє терміналу автоматично знайти супутник, встановити і підтримувати з ним зв’язок.Також відомо, що «Бюро 1440» розробляє абонентський термінал авіаційного виконання для організації доступу до супутникового інтернету з борту літаків , та вже створили термінали супутникового зв’язку для потягів, що здатні працювати за швидкості поїзда до 400 км/год. Термінал російського супутникового зв’язку «Рассвет». Джерело: компанія «Бюро 1440»Це вказує, що термінали супутникового зв’язку зможуть використовуватись не тільки для оn-lіnе керування ударними та розвідувальними дронами на базі БпЛА «Герань-2» і «Гарпия», а на для наведення реактивних дронів, та потенційно крилатих ракет.

Для ударів по Україні у наступному році росіяни планують виготовити близько 10 тисяч перспективних ракет «Дань-Т».
Про нововведений російський боєприпас розповідає український ветеран та аналітик krіеgsfоrsсhеr у дописі в Х.
Крилата ракета «Дань-Т» станом на серпень може запускатися як з наземних, так і з повітряних платформ. Запуски можуть здійснюватися з літаків Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-57 та гелікоптера Ми-28.
«На мою думку, у 2027 році нам слід очікувати надзвичайно великої кількості проблем від цих дешевих ракет, які важко перехопити. Росіяни планують виробити близько 10 тисяч ракет лише типу «Дань-Т» у 2027 році», — зазначив ветеран.
Також він надав у дописі в Х зображення ймовірної пускової установки для ракет «Дань-Т». Вона змонтована на колісному автомобільному шасі та має транспортно-пускові контейнери для двох ракет.
Ймовірно, наземна пускова установка для російської крилатої ракети «Дань-Т». Зображення: krіеgsfоrsсhеr
«Дальність польоту ракети — 500 км із бойовою частиною вагою 135 кг», – розповів krіеgsfоrsсhеr.
Аналітик наголошує на ймовірному збільшенні у 2027 році кількості загроз через масованість атак дешевих ракет, які важко перехопити. Також слід очікувати, що значну кількість цієї зброї можна буде запускати з наземних платформ, кораблів, літаків та авіації.
Також про цей високоточний боєприпас зазначав заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький.
«Зараз росіяни намагаються повністю перейти на комплектуючі власного виробництва. Наприклад, одне з завдань, що стоїть для «Дань-Т» – щоб уся компонентна база була їхньою», — повідомив він у інтерв’ю 10 серпня.
«Дань-Т» розрахована на ураження бронетехніки, укріплених польових позицій та легкої інфраструктури. Технічні характеристики схожі на S8000 «Бандероль» — боєприпас, що запускається з гелікоптера Ми-28 та важкого БпЛА «Орион».
Ракета S8000 «Бандероль». Фото покращено за допомогою штучного інтелекту Gеmіnі.
Як зазначає видання Таblе.Вrіеfіngs, наразі триває робота над оснащенням «Дань-Т» антенною решіткою «Комета-16» разом з електроннооптичною системою кінцевого наведення.
Командування Повітряно-космічних сил РФ розглядає можливість переходу на виключну закупівлю «Дань-Т» з поступовим виведенням з експлуатації «Бандероль». Однією з важливих причин є зниження вартості приблизно на 35 % порівняно з «Бандероль».

З серпня 2025-го по липень 2026 року користувачі російського маркетплейсу Оzоn замовили товарів подвійного та військового призначення більш ніж на 292 млн доларів (25 млрд рублів).
Про це свідчать дані внутрішньої аналітики маркетплейсу, які вивчило видання «Вёрстка».
Журналісти нарахували 33 категорії товарів, які можуть використовуватися для ведення бойових дій. За рік на Оzоn придбали понад 2,13 млн одиниць такої продукції.
Найбільше коштів — 9,14 млрд рублів ($106,3 млн) — витратили на військово-тактичне спорядження. До цього класу увійшли бронежилети, бронешоломи, розвантажувальні системи та пояси, бронеплити й перехідники, а також захист шиї та плечей.
Лише бронежилетів за рік замовили майже 157,7 тисячі на загальну суму 5,07 млрд рублів ($59 млн). Ще 1,48 млрд рублів ($17,2 млн) припало на 81,1 тисячі бронешоломів.
Пожежа на складі Оzоn в міському окрузі Істра. Фото: Агентство «Москва»
Другим за обсягом став сегмент військової оптики — майже 7,22 млрд рублів ($84 млн). Він охоплює коліматорні, оптичні, цифрові та тепловізійні приціли, кріплення, прилади нічного бачення й тепловізори.
Найчастіше купували звичайні оптичні приціли — понад 110 тисяч одиниць. Також користувачі замовили майже 99 тисяч коліматорних і понад 28 тисяч тепловізійних прицілів.
Ще 6,26 млрд рублів ($72,8 млн) на Оzоn витратили на безпілотники та комплектуючі до них. Близько половини цієї суми — 3 млрд рублів ($34,9 млн) — припало на аксесуари для дронів і квадрокоптерів, зокрема рами, пропелери, приймачі та відеокамери.
Окремо користувачі витратили понад 1,15 млрд рублів ($13,4 млн) на майже 96 тисяч акумуляторів для дронів. На готові безпілотники припало близько 1,7 млрд рублів ($19,8 млн): було придбано майже 32,4 тисячі квадрокоптерів і 18,6 тисячі інших дронів.
Бронежилети у продажі на маркетплейсі ОZОN. Фото: ОZОN
Ще майже 2,46 млрд рублів ($28,6 млн) припало на складові частини та обвіси для стрілецької зброї.
Саме тому Сили оборони України продовжують завдавати ударів по складах російських маркетплейсів, де зберігаються товари, які можуть використовуватися для військових потреб.
Відгуки росіян щодо придбання військово-тактичного спорядження на маркетплейсі ОZОN. Фото: ОZОN
Раніше «Вёрстка» повідомляла, що через інший великий російський маркетплейс Wіldbеrrіеs також продавали товари військового призначення на сотні мільйонів рублів. Крім того, у Росії з’явився спеціалізований маркетплейс товарів подвійного призначення «Рой.Маркет».

Російська повстанська група «Чорна іскра» оприлюднила документи щодо секретної розробки дрона-перехоплювача російської компанії «НИК».
Про це група повідомила у своїх соціальних мережах.
За даними групи, до початку повномасштабної війни компанія співпрацювала з Воеіng та займалася промисловим шпигунством.
У межах розробки дрона-перехоплювача компанія розглядає два варіанти — модифікацію наявного виробу УББ-М («Управляемый баражирующий боеприпас») та створення нового дрона класичної для перехоплювачів конфігурації.
УББ-М являє собою дрон зі складним крилом, який запускається з пускового контейнера діаметром 160 мм мінометним способом.
Модифікований під завдання перехоплювача дрон УББ-М. Джерело: Чорна іскра.
Для виконання завдань перехоплення йому змінили конфігурацію крила — з прямого на стрілоподібне, з меншою площею та розмахом.
Аналогічні зміни внесли й у хвостове оперення.
Крім того, дрон отримав акумуляторну батарею більшої ємності та потужніший двигун.
Стартова маса дрона становить 15–16 кг, а маса спеціального навантаження, ймовірно бойової частини, — 3 кг.
Модифікований під завдання перехоплювача дрон УББ-М. Джерело: Чорна іскра.
Радіус застосування становить 20 км, час польоту — до 10 хвилин, швидкість — від 250 до 300 км/год, а висота польоту — від 20 м до 4,5 км.
Другий варіант дрона має типовий конусоподібний фюзеляж із чотирма електродвигунами.
Його характеристики невідомі.

У січні–липні 2026 року видатки державного бюджету України на оборону становили 1,63 трлн грн, що майже на 20% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Про це розповіла голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа в ефірі радіо «Хартія».
За її словами, видатки на оборону становлять понад 63% усіх видатків бюджету.
Підласа зазначила, що потреба у фінансуванні війни надалі зростатиме через інфляцію, збільшення кількості військовослужбовців, кількості родин військових, які отримують підтримку, а також потребу в озброєнні.
Водночас Україна підходить до останніх місяців року з додатковою потребою у фінансуванні Сил оборони. Цього року уряд готує зміни до державного бюджету, які передбачатимуть збільшення оборонних видатків щонайменше на 300 млрд грн. Водночас військові формують значно більший запит — понад 1 трлн грн.
Видатки бюджету у серпні плануються на 25,4% більше, ніж роком раніше. Понад половину видатків спрямовано на сектор оборони та безпеки. Фото: Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
Проблема полягає в тому, що джерела для покриття такої потреби наразі обмежені. “Економічна правда“, посилаючись на Київську школу економіки, зазначає, що бюджетний розпис Міноборони передбачає різке скорочення щомісячних видатків до кінця року.
Якщо у серпні на потреби Міноборони планували витратити 193 млрд грн, то на грудень передбачено лише 36,8 млрд грн. Аналітики попереджають, що це може ускладнити фінансування критичних потреб Збройних Сил, зокрема грошового забезпечення військових та закупівлі озброєння.
Потреба в додаткових коштах стосується не лише Міноборони. Додаткового фінансування потребують також структури, до яких належать Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Національна поліція, а також Служба безпеки України та Головне управління розвідки.
Джерела такого фінансування наразі невідомі. Окремі оцінки загальної додаткової потреби Сил оборони сягають 600 млрд грн.
Напередодні про цю проблему заявляв і президент Володимир Зеленський. Він повідомив про дефіцит бюджету Міноборони у $27 млрд, пояснивши його, зокрема, використанням у першій половині року коштів, запланованих на другу половину року, для виробництва дронів та інших потреб.
Водночас Підласа наголосила, що загрози для виплат військовим восени немає. За її словами, ситуація з фінансуванням контрольована.
На нараді, присвяченій пошуку грошей для потреб оборони, Сергій Корецький обмірковує виклики бюджету 2026 року з міністром фінансів Сергієм Марченком та керівниками силових відомств. Фото: ерrаvdа.соm.uа
Частину оборонних закупівель у 2026 році Україна фінансує за рахунок міжнародної підтримки. Наприклад, червневі зміни до бюджету врахували частину позики ЄС у межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Водночас ці кошти значною мірою допомагають із закупівлею озброєння, тоді як потреба у фінансуванні виплат військовим продовжує зростати.
Одним із можливих варіантів є залучення додаткового міжнародного фінансування для покриття оборонних потреб до кінця року. Водночас переговори ускладнюються необхідністю виконання Україною низки зобов’язань перед партнерами.
Таким чином, попри зростання оборонних видатків майже на 20% за рік, Україна стикається з необхідністю шукати додаткові сотні мільярдів гривень для фінансування оборони. Уряд і парламент мають визначити джерела цих коштів найближчими місяцями, щоб забезпечити виплати військовим та безперервне фінансування потреб Сил оборони.

Громадянин Молдови під загрозою депортації підписав контракт із російською армією та загинув унаслідок штурму на території України.
Про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
У березні російські силовики у місті Данков Липецької області винесли 46-річному Віктору Табирцю постанову про незаконне перебування на території РФ.
Попри те, що в Липецьку мешкають його дружина та дочка з російським громадянством, молдованина оштрафували на 5 тисяч рублів ($65) та ухвалили рішення про його видворення з країни.




Після цього чоловіка помістили до спецприйомника для мігрантів, де поставили перед вибором: депортація або підписання контракту з армією РФ. Чоловік, який мав інвалідність через сліпоту на одне око, обрав контракт і наприкінці квітня вирушив до навчального центру.
Уже в травні його відправили на фронт, а в червні мігранта ліквідували під час штурмових дій у Харківській області.
Контракт із армією РФ громадянина Молдови Віктора Табирці. Серпень 2026 року. Джерело: ГУР МО
За даними проєкту «Хочу жить», Росія незаконно залучила до війни проти України щонайменше 857 громадян Молдови, з яких підтверджено загибель 81 особи, а ще 8 перебувають у полоні.

Служба безпеки України та Національна поліція запобігли теракту російських спецслужб проти керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу України на Київщині.
Про це СБУ повідомила на своїй сторінці.
За даними слідства, замах організувала ФСБ РФ, а для ліквідації посадовця планували використати вибуховий пристрій, закріплений під водійським сидінням його автомобіля.
У лютому цього року російські спецслужби завербували 63-річного чоловіка, який переселився на Київщину з Луганської області. Його залучили до злочину через сина, який виїхав із тимчасово окупованої території та нині проживає в Росії.
За вказівками російських кураторів чоловік придбав мобільні телефони та павербанк. Згодом він забрав із заздалегідь підготовленого схрону компоненти вибухового пристрою.
Закріплена вибухівка на автомобілі керівника підприємства ОПК на Київщині. Серпень 2026. Фото: СБУ.
Зібрану вибухівку фігурант прикріпив під водійським сидінням автомобіля посадовця.
Поблизу транспортного засобу він також залишив замаскований мобільний телефон із під’єднаним павербанком, який мав забезпечувати трансляцію та дистанційну активацію вибухового пристрою.
Вибухотехніки СБУ та Нацполіції вчасно виявили й знешкодили пристрій. Він містив близько 1 кг гексогену, що за потужністю еквівалентно приблизно 2 кг тротилу.
Після закладання вибухівки чоловік виїхав автобусом до Польщі. Звідти він планував потрапити до Росії транзитом через Білорусь.
Телефон, який підозрюваний втсановив на місці замаху проти керівника підприємства ОПК на Київщині для трансляції кураторам з ФСБ. Серпень 2026. Фото: СБУ
Зловмисника затримали на території Польщі під час спроби виїхати до РФ. Українські правоохоронці вже ініціювали перед польською стороною процедуру його екстрадиції в Україну.
Фігуранту заочно повідомили про підозру у вчиненні закінченого замаху на терористичний акт.




Росія продовжує намагатися завдати шкоди українському ОПК. Наприклад, нещодавно у Словаччині запобігли спробі підпалу заводу української компанії, що виробляє безпілотники.

Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф прилетів до Москви на американському військово-транспортному літаку С-17А Glоbеmаstеr ІІІ, про посадку якого повідомлялось «Мілітарним» сьогодні зранку.
Про це повідомляє СВS Nеws із посиланням на джерела, знайомі з поїздкою.
Літак із бортовим номером RСН4555 перед прибуттям до Росії здійснив посадку в Ризі. Звідти він вилетів о 8:50 та приземлився в московському аеропорту «Внуково» о 10:04.
Під час польоту над територією РФ літак вимкнув транспондер, через що його маршрут відстежувався не повністю.
Проте після появи інформації про посадку літака у «Внуково» речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що не має інформації про цей рейс.

Перед прибуттям до Латвії С-17 вирушив з американської авіабази Кемп-Спрінгс, де базується спеціальний авіазагін, який забезпечує перевезення вищого керівництва США.
Візит Реткліффа до Москви заздалегідь не анонсували.
За даними СВS Nеws та Ахіоs, директор ЦРУ має провести в Москві низку зустрічей із російськими посадовцями. Водночас їхні учасники та теми переговорів наразі не розголошуються.
Раніше журналіст Fіnаnсіаl Тіmеs Крістофер Міллер повідомив, що представники адміністрації Дональда Трампа минулого тижня просили Київ не завдавати ударів по Москві, Санкт-Петербургу та інших регіонах Росії у понеділок, вівторок і середу — саме на період, коли американська сторона мала відправити до Москви високопоставленого посадовця. За його словами, Україна погодилася на це.
Це перший візит Реткліффа до Росії після його призначення директором ЦРУ та один із найвищих за рівнем контактів між адміністрацією Дональда Трампа і Москвою останнім часом.
ЦРУ, Міністерство оборони та ПС США відмовилися коментувати візит.
С-17 Glоbеmаstеr ІІІ Повітряних сил США. 25 червня 2019 року. Фото: АіrТеаmІmаgеs
С-17 Glоbеmаstеr ІІІ — це великий військовий транспортний літак, який, за словами сайту ПС США, може використовуватися для стратегічних і тактичних місій з повітряного транспорту та десантування, а також для аеромедичної евакуації.

Контррозвідка Служби безпеки затримала завербованого РФ агента-коригувальника у Львові, який збирав дані про військові обʼєкти, адмінбудівлі та інфраструктуру міста.
Про успішну операцію доповідають слідчі СБУ.
Як з’ясувало розслідування, завдання російських спецслужбістів виконував завербований ними безробітний з Дніпропетровщини.
Для виконання завдань зловмисник прибув до Львова, фіксував на телефонну камеру зовнішні периметри потенційних «цілей», позначав їхні геолокації на Gооglе Марs та «звітував» російському спецслужбісту.
Встановлено, що фігурант працював одразу на двох російських кураторів.
Переписка агента з російським куратором. Фото: СБУ
За інструкцією одного з них агент мав зібрати розвіддані для підготовки ударів по залізничній інфраструктурі, адмінбудівлях державних і військових установ на Львівщині та Харківщині.
За завданням іншого куратора з РФ агент придбав аерозольний балончик з чорною фарбою, щоб малювати на стінах львівських будівель провокаційні графіті.
У цих написах фігурант мав наносити графіті з посиланням на спеціально створений чат-бот, який російські спецслужби використовують для вербування людей за обіцянку «легких» грошей.
Співробітники СБУ задокументували злочини агента і затримали його «на гарячому», коли він укотре намагався сфотографувати українські об’єкти.
Під час обшуків у затриманого вилучено мобільний телефон із доказами збору розвідувальної інформації та контактів із ворогом.
Слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
21 серпня СБУ затримала агента на Одещині, який виявився офіцером та командиром групи спецпризначення Нацгвардії, що передавав ГУ ГШ РФ службову інформацію про бойову роботу свого підрозділу на передовій та в тилу ворога.

Володимир Путін дозволить запровадити державне управління майном компаній, якщо влада вважатиме, що вони недостатньо захищають важливі об’єкти від атак БпЛА.
Указ про заходи забезпечення безпеки об’єктів підписав президент РФ.
Підставою для запровадження тимчасового управління може стати порушення встановлених вимог та затримка з відновленням об’єкта після пошкодження.
Під державне керівництво влада зможе передати все або частину рухомого та нерухомого майна компанії, цінні папери, що їй належать, та частки в російських юридичних особах, а також майнові права.
Згідно з указом, термін підпорядкування необмежений: рішення ухвалюватиме уряд за дорученням Путіна.
Пожежа на території промислового майданчика, де розташовані підприємства «Авиакор» та РКЦ «Прогресс». 15 серпня 2026 року. Фото: Ехіlеnоvа
До «об’єктів критичної інфраструктури» в указі віднесено підприємства паливно-енергетичного комплексу та промисловості, об’єкти зв’язку, комунальної, транспортної та логістичної інфраструктури, енергетики, зокрема атомної, та життєзабезпечення.
При цьому перелік залишається відкритим: механізм може застосовуватися й до інших об’єктів, які влада визнає такими, що мають «особливо важливе значення» для безпекової та економічної стабільності РФ.
Тепер затримка з відновленням об’єктів може мати для власників прямі наслідки: указ Путіна прямо відносить несвоєчасне відновлення критичної інфраструктури після пошкоджень до підстав для введення державного управління майном компанії.
Указ з’явився на тлі інтенсивних ударів по промисловій та логістичній інфраструктурі РФ. Зокрема, мова йде про ураження трьох складів Оzоn та підприємства російського ВПК «Комбінат «Каменський».

Володимир Путін дозволить запровадити державне управління майном компаній, якщо влада вважатиме, що вони недостатньо захищають важливі об’єкти від атак БпЛА.
Указ про заходи забезпечення безпеки об’єктів підписав президент РФ.
Підставою для запровадження тимчасового управління може стати порушення встановлених вимог та затримка з відновленням об’єкта після пошкодження.
Під державне керівництво влада зможе передати все або частину рухомого та нерухомого майна компанії, цінні папери, що їй належать, та частки в російських юридичних особах, а також майнові права.
Згідно з указом, термін підпорядкування необмежений: рішення ухвалюватиме уряд за дорученням Путіна.
Пожежа на території промислового майданчика, де розташовані підприємства «Авиакор» та РКЦ «Прогресс». 15 серпня 2026 року. Фото: Ехіlеnоvа
До «об’єктів критичної інфраструктури» в указі віднесено підприємства паливно-енергетичного комплексу та промисловості, об’єкти зв’язку, комунальної, транспортної та логістичної інфраструктури, енергетики, зокрема атомної, та життєзабезпечення.
При цьому перелік залишається відкритим: механізм може застосовуватися й до інших об’єктів, які влада визнає такими, що мають «особливо важливе значення» для безпекової та економічної стабільності РФ.
Тепер затримка з відновленням об’єктів може мати для власників прямі наслідки: указ Путіна прямо відносить несвоєчасне відновлення критичної інфраструктури після пошкоджень до підстав для введення державного управління майном компанії.
Указ з’явився на тлі інтенсивних ударів по промисловій та логістичній інфраструктурі РФ. Зокрема, мова йде про ураження трьох складів Оzоn та підприємства російського ВПК «Комбінат «Каменський».

В межах спеціального етапу обміну повернулися 10 військовослужбовців Збройних Сил і Національної гвардії України.
Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський.
Як зазначає голова держави, полонені вважалися зниклими безвісти.
«Дякую всім, хто щодня працює над поверненням наших людей. Пам’ятаємо про кожного й кожну, хто залишається в неволі. Шукаємо по кожному прізвищу. І зробимо все, щоб звільнити їх та повернути додому», — зазначив Зеленський.
19 серпня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за підсумками перемовин із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою повідомляв щодо встановлення місцеперебування 79 українських військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти.
Звільнені українці з військового полону. 24 серпня 2026 року. Фото: Генштаб ЗСУ
19 серпня Україна повернула додому 103 військовослужбовців з російського полону.
26 червня у межах 76-го обміну полоненими з російської неволі повернулися ще 160 українських захисників.